О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Північна Корея-США: епоха стратегічного терпіння закінчилася

 27-11-2017 11:00 

Президент США Дональд Трамп оголосив Північну Корею «державою-спонсором тероризму». Що є символічним кроком, адже після цього його адміністрація вже має право накладати практично будь-які санкції, які вона вважає доцільними, на уряд північнокорейського диктатора Кім Чен Ина. Також до цього списку держав-ізгоїв, крім КНДР, потрапили Іран, Сирія і Судан.

В рамках цієї кампанії «максимального тиску» на Пхеньян, як заявив президент Трамп, міністерство фінансів США буде вводити нові санкції стосовно Північної Кореї і «пов’язаних осіб».

Вони стануть частиною наростаючих зусиль з позбавлення КНДР коштів для її ядерних і ракетних програм та забезпечення міжнародної ізоляції північнокорейського режиму.

Повторне зарахування Північної Кореї до спонсорів тероризму відбулося через тиждень після того, як Дональд Трамп повернувся з 12 денної поїздки по Азії. Під час якої ядерні амбіції Пхеньяну були наріжним каменем обговорення ситуації у регіоні.

Південна Корея і Японія схвалили цей крок президента США Дональда Трампа, заявивши, що він буде ізольовувати пхеньянський режим. І як підкреслив прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, «я вітаю і підтримую це рішення, оскільки воно підвищує тиск на Північну Корею».

Водночас Пекін насторожено віднісся до оголошеного Трампом. Так представник міністерства закордонних справ Китаю Лу Канг заявив, що Китай прийняв до відома інформацію про рішення США. «У даний час ситуація на Корейському півострові є складною і чутливою», сказав він. «Ми, як і раніше, сподіваємося, що всі зацікавлені сторони зможуть зробити більше, щоб полегшити ситуацію і повернутися на правильний шлях переговорів, діалогу та консультацій щодо врегулювання ядерної проблеми півострова».

Варто звернути увагу на те, що незадовго до цього Китай офіційно висував пропозицію «подвійного призупинення» в стосунках з Північною Кореєю, яку він вважає найкращим варіантом. Так прес-секретар МЗС Китаю Ген Шуан зазначив, що лише шляхом переговорів, які стосуються проблем законної безпеки всіх сторін, може бути досягнуте мирне рішення.

Як наголосив Ген Шуан: «Це не тільки полегшить нинішню напружену ситуацію, але й може також вирішити для всіх сторін першочергові проблеми безпеки. А також забезпечить можливість і створить умови для відновлення переговорів та пошуку точки прориву вирішення проблеми. «Подвійне призупинення» - є лише першим кроком, а не кінцевою точкою».

Не дивлячись на те, що ідея «подвійного призупинення» теоретично виглядає досить привабливо, у Вашингтоні добре вивчили Кім Чен Ина і розуміють, що воно не спроможне зупинити ядерну програму Північної Кореї і здатне лише стати черговим відтягуванням вирішення північнокорейської проблеми. Надавши Пхеньяну бажаний перепочинок від тиску з боку Заходу, перед провокуванням КНДР чергового витку напруженості на Корейському півострові.

Як наголосив державний секретар США Рекс Тіллерсон, «кампанія мирного тиску» працює і цей крок є важливим доповненням. А віце-президент Майк Пенс додав, що «епоха стратегічного терпіння закінчилася».

Однак, враховуючи затятість Кіма ІІІ і приховану допомогу його режиму з боку Росії, можна спрогнозувати, що ініціатива президента Трампа здатна призвести до нового раунду «гри курків» між Вашингтоном і Пхеньяном.

Кім Чен Ина не влаштовує перспектива без'ядерного статусу Корейського півострова, і зростання тиску на нього спроможне викликати зворотну реакцію. Він може зреагувати в декілька способів, в тому числі й відновленням ракетних або ядерних випробувань.

Крім того, цей крок здатен підірвати зусилля президента Трампа домогтися більшого китайського співробітництва в чиненні тиску на Північну Корею для припинення її ядерних випробувань та запусків балістичних ракет.

У будь-якому випадку, він не відкриває шляху для діалогу між США і Північною Кореєю, на якому наполягає союзник номер один КНДР Китай. Так само, це рішення зриває першу реальну можливість для прямих контактів між урядами двох країн.

Втім, не Вашингтон спровокував цю патову ситуацію. Адже Білий дім не міг закривати очі на постійні ядерні демарші Пхеньяна. Цим він ще більше б заохочував Кім Чен Ина до зростання агресивності.
На жаль, принаймні поки що, позитивні сценарії в протистоянні Північної Кореї з США не проглядаються. Небезпечна гра балансування на межі ескалації продовжуватиметься, і жодна зі сторін не володіє в ній явними перевагами.

Якою б загрозливою не була риторика з обох боків, але північнокорейці не збираються відмовлятися від своєї програми ядерних озброєнь. Тому це рішення президента Трампа є важливим кроком в зусиллях американців максимально застосовувати дипломатичний і фінансовий тиск на Кім Чен Ина.

Якщо порівняти санкції, котрі прийняті щодо КНДР, і ті, яким піддана Російська Федерація, то їх явно недостатньо, щоб Пхеньян і Москва відступили. А Захід, з різних причин, не бажає доводити ці санкції до критичного рівня.

Між тим, в Кремлі зацікавлені, щоб США втягнулися у військове протистояння з Північною Кореєю. Спровокувавши для них «Перл-Гарбор-2». Для перемоги над КНДР потрібно вводити наземні війська. Це б спричинило численні людські втрати з боку американців, на що США не готові.

Москва й далі продовжуватиме підкидати американцям «північнокорейську карту», сподіваючись на те, що на якомусь з етапів протистояння у них не вистачить терпіння спокійно спостерігати за провокаціями Пхеньяну, і вони вдарять першими.

Затяжна війна між КНДР і США дала б можливість Росії відмовитися від сирійської авантюри, як чинника відволікання уваги від її вторгнення на територію України, переключивши всю увагу світу на Корейський півострів, і розпочати новий етап своєї «української кампанії».

Очевидно, що посилення санкцій проти Північної Кореї мусило б підсилюватися виробленням нової послідовної стратегічної політики Америки щодо КНДР. Якщо ж цього не зробити, то «війна тиску» й далі продовжуватиме зводитися до серій взаємних залякувань і небезпечних експромтів, які є абсолютно неефективними у той час, коли Пхеньян не припиняє нарощувати свої ядерні можливості.

Поглиблення риторичного протистояння між президентом Дональдом Трампом і Кім Чен Ином здатне тільки збільшити параною північнокорейського диктатора, і одночасно зменшити шанси на діалог між двома країнами.

Північнокорейська проблема не має швидких і простих рішень. Спрощено її вирішення може зводитися до того, що США і світ мають або визнати ядерну Північну Корею, або її подальша доля мусить вирішуватися під час таємних переговорів між Америкою, Китаєм і Росією. Третє рішення – це війна. І будь-який із цих варіантів влаштовує Москву.

КНДР не має грошей, не здатна вирощувати достатньо харчових продуктів, не спроможна нагодувати своїх дітей, але при цьому живиться своїми гіперболізованими військовими амбіціями. Пхеньян спонсорує тероризм не тільки таємним поширенням ядерних технологій до держав-ізгоїв типу Ірану, а й постійним намаганням перейти «червону лінію», за якою чітко прослідковується масове поширення цих технологій по світу.

Водночас рішення президента Трампа можна розглядати, як роботу над допущеними свого часу геополітичними помилками і намаганням їх виправити. Хоча навряд чи воно дає його адміністрації потужні важелі для примушення КНДР до проведення ядерних переговорів.

Північну Корею вже було внесено у 1988 році до американського списку держав-спонсорів тероризму, після того, як агенти Пхеньяну у 1987 підірвали бомбу на південнокорейському пасажирському літаку. В результаті чого загинули 115 чоловік. Рішення президента Джорджа Буша-молодшого вилучити КНДР у 2008 році з цього списку виявилося передчасним.

Пхеньян погодився на денуклеаризацію, заявивши, що змінює курс і готовий відмовитися від своєї ядерної програми, в обмін на отримання міжнародної допомоги, а пізніше знехтував цими домовленостями.
Але коли говорити про те, що Північна Корея є загрозою тероризму, то водночас необхідно піднімати питання й про ті держави, які незаконно надали Пхеньяну ядерні технології.

КНДР загадковим чином придбала російські ракетні двигуни а, можливо, й самі російські ракети, ядерні боєголовки і ракетне паливо приблизно у той же час, коли напруженість в відносинах між Москвою і Заходом досягла найвищого рівня. Тому саме Росія мусила б бути на початку списку спонсорів тероризму. Адже для внесення її туди доказів більше, ніж достатньо.

У останні місяці КНДР тероризує своїх сусідів – Японію і Південну Корею та світ запускаючи міжконтинентальні балістичні ракети й випробуючи ядерні пристрої, тому повернення Пхеньяну до списку держав-спонсорів тероризму можна вважати перемогою американської дипломатії.

США твердо стоять на своїх позиціях необхідності ядерного нерозповсюдження, метою якого є не дозволити вергнути світ в «темну епоху» безконтрольного поширення нуклеарної зброї.

Питання у тому, як поведе у цьому випадку себе Пекін? Від самого початку Північна Корея була для Китаю буфером проти західних союзницьких військ. І ядерна зброя Кім Чен Ина не спрямована на Китай.

Якщо ж Пекін дозволить руйнування північнокорейського режиму, а збройні сили інших країн почнуть рухатися в напрямку річки Ялуцзян, що на кордоні між КНДР і Китаєм, то він автоматично втрачає цю свою стратегічну перевагу.

Попередні американські президенти намагалися знаходити дипломатичні рішення, але ні вони, ні санкції не дали бажаного результату, коли маєш справу з Пхеньяном. Ще меншою є можливість домовитися з неадекватним Кім Чен Ином. Але зараз головне діяти так філігранно, щоб рішення щодо Північної Кореї не спричинили ядерної катастрофи.

Блог Віктора Каспрука: https://viktorkaspruk.wordpress.com/


Віктор Каспрук,  https://dt.ua/international/kinec-epohi-strategichnogo-terpinnya-261340_.html


рейтинг: 66
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2017 Разработка: