О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Російська розвідка боєм…

 19-02-2020 23:04 

Вранці 18 лютого на Луганщині, за словами президента Зеленського, сталася «не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану», а «спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками», що її скоїли «незаконні збройні формування». Але «ця провокація не змінить курс на припинення війни». Натомість секретар РНБО Олексій Данилов оцінив події трохи інакше: мовляв, «провокації, як відбулося сьогодні», скоїли «сили, які не зацікавлені у продовженні переговорів у Нормандському форматі».

У свою чергу, начальник Генштабу ЗСУ генерал Руслан Хомчак заявив, що «незаконні збройні формування ОРДЛО» після артилерійської підготовки «штурмовими групами по трьом напрямкам… здійснили спробу атакувати спостережні пости передових позицій наших двох бригад», причому били вони у стик цих бригад. Мета цих дій, за словами Хомчака, - «захопити пости, показати маленьку перемогу».

Дозволю собі не погодитися з усіма цими оцінками. Як на мене (цю ж думку висловили кілька незалежних експертів) на фронті відбулася типова розвідка боєм (силова розвідка). Противник мав на меті розкрити систему української оборони та здатність командування (від командування конкретних бригад до Генштабу й Верховного головнокомандувача) адекватно реагувати на різке загострення ситуації, на швидкоплинні події. Вони своєї мети в основному досягли. А те, що зазнали втрат більших, ніж українська сторона – несуттєво, бо ж диверсійно-розвідувальні групи для противника – розмінний матеріал, і взагалі, для таких дій нерідко використовуються штрафні формування.

Утім, має рацію і штаб ООС: метою розвідки боєм могла бути і «спроба противника з прориву лінії розмежування», «спроба прорвати позиції українських військових», адже будь-яка розвідка боєм може за сприятливих обставин перерости у більш чи менш масштабний наступ. І якби українські військовики в паніці побігли, то наслідки були б відповідними…

Але головне не це (хоча і тут слід негайно реагувати – змінювати систему вогню, вдосконалювати оборонні позиції, формувати рухомі резерви тощо). Головне, що тут, зважаючи на те, які були задіяні сили у цій розвідці боєм. За зведенням Генштабу ЗСУ, «російські окупанти застосовували артилерійські системи, зокрема, ствольну артилерію калібру 152 мм – 6 снарядів, калібру 122 мм – 18 снарядів. Крім того, загарбники випустили по позиціям наших захисників понад 164 міни з мінометів калібру 120 мм та 44 міни з 82-мм мінометів. Також противник вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Крім того, в районі Новотошківського окупанти здійснили 56 пострілів по нашим позиціям з озброєння танку».

Уже сам перелік застосованих засобів засвідчує, що з боку противника діяли не бандитські групи чи якісь аморфні «формування», діяли регулярні війська. Вони у цьому зведенні названі чітко: російські окупанти. Так само чітко названий противник штабом ООС: «збройні формування Російської Федерації», «російські окупанти», «російські найманці». Можливо, ані президент, ані секретар РНБО досі не знають, що на території «ЛДНР» у 2015-16 роках російські спецслужби безжально зачистили всі «формування» та просто банди, які могли намагатися діяти відносно незалежно – разом із їхніми ватажками. Нині окупаційні війська РФ об’єднані в 1-й і 2-й армійські корпуси, підпорядковані спеціальному 12-му командуванню (зі штабом у місті Новочеркаськ) Південного військового округу. Дисципліна у цих корпусах жорстка. А підпорядковуються ці корпуси, як і все російське військо, Путіну В.В. Отож можна точно назвати «сили, які не зацікавлені у продовженні переговорів у Нормандському форматі» - це не місцеві «польові командири» (їх давно знищили), а Путін і його оточення. І розвідка боєм 18 лютого здійснена, безумовно, за його наказом.

Якщо ж хтось не вірить у причетність Путіна до «провокації», їм варто звернути увагу на щонайменше три події, які відбулися синхронно з боєм на Луганщині. По-перше, Віктор Янукович опублікував звернення до «дорогих соотечественников», у якому останніми словами лає «кучку преступников», яка, мовляв, захопила владу в Україні, вимагає відмовитися від Майдану та хвалить Зеленського: «После выборов президента 2019 года народ Украины отстранил от власти Порошенко, дав шанс Президенту Зеленскому и его команде объединить Украину. Первые шаги В. Зеленского дают надежду на мир, справедливость и установление стабильности в стране». Насамкінець же він обіцяє «делать всё, чтобы мир и стабильность прийшли на нашу землю».

По-друге, сайт Bonanza Media, що позиціонує себе як «платформа для незалежних журналістів» (насправді ж перебуває в руках колишньої журналістки Russia Today Яни Ерлашової та нідерландського журналіста Макса ван дер Верффа), опублікував копії документів, які начебто містяться у матеріалах розслідування катастрофи малайзійського літака над Донбасом 17 липня 2014 року. Документи, начебто добуті журналістами Bonanza Media, як стверджується, ставлять під сумнів офіційну версію слідства про те, що малайзійський Boeing був збитий на сході України з зенітного ракетного комплексу «Бук», який належав російській армії і був переправлений з Росії з російською ж офіцерською командою. Мовляв, російських «Буків» там не було, а хтось якось бачив український винищувач, який наздоганяв Boeing…

По-третє, ФСБ РФ повідомила про затримання двох неповнолітніх підозрюваних у підготовці терактів у навчальних закладах кримського міста Керч. У місцях їхнього проживання начебто знайдені саморобні вибухові пристрої, а самі підозрювані є адептами неонацистських ідей. «Випробування пробних вибухових пристроїв відбувалося на домашніх тваринах», - заявили речники ФСБ. Про зв’язок цих осіб з Україною нічого не сказано, але ж його легко «сконструювати», зважаючи на відповідний досвід спецслужб РФ.

Усі ці речі, безумовно, не випадково були «засвічені» синхронно з розвідкою боєм на Луганщині. Йдеться про тиск з боку Кремля як на керівництво України, так і на світову громадську думку, про «гібридний наступ» у «гібридній війні». Причому слід чекати на нові вкрай небезпечні «екзерсиси» російських спецслужб, в тому числі й усередині самої України. І бути готовими до спротиву, попри відверту яловість чинної влади.


Сергій Грабовський,  https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/rosiyska-rozvidka-boyem


рейтинг: 27
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: