О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


«Миролюбна Європа» Путін, як і Гітлер, розраховує, що перед ним складуть зброю ще до бою

 23-02-2020 11:46 

Ви уявляєте? Українці ставляться до НАТО позитивніше, ніж американці. Щоправда, лише на один відсоток, це на грані статистичної похибки, але все ж... 53% і 52% — такі дані опублікувала знана американська дослідницька організація Pew Research Center, яка провела 2019 року масштабне опитування у 16 з 29 держав, які входять до Альянсу, і в трьох сусідніх державах: Україні, Росії та Швеції. Що цікаво, у Франції й Іспанії позитивно ставляться до НАТО 49% опитаних, в Угорщині — 48%, у Болгарії — 42%. Рекордсмени ж у негативному ставленні до Альянсу, членами якого вони є, — Греція (37% ставляться позитивно, 51% негативно) і Туреччина (відповідно 21% і 55%). Остання недалеко пішла від Росії (позитив — 16%, негатив — 60%). При цьому — ви будете сміятися — 2012 року лише 20% греків і 18% турків позитивно ставилися до НАТО — менше, ніж росіян (22% позитивного ставлення)...

З іншого боку, а чого сміятися й дивуватися? Не є таємницею, що західні інституції останні два десятиліття — якраз із часу приходу Путіна до влади — перебувають у серйозній кризі, яка лише дедалі поглиблюється.

Зайвим свідченням цього є інші результати досліджень Pew Research Center.

Так, 2015 року соціологи запитали респондентів у восьми базових державах-членах НАТО: чи повинна ваша країна у разі нападу з боку Росії на якогось свого сусіда-члена НАТО допомогти цьому сусідові воєнною силою? З’ясувалося, що лише у двох країнах абсолютна більшість опитаних і у двох — відносна більшість (ще в одній державі опитані поділилися навпіл) вважає за необхідне діяти відповідно до вимог статті 5 Північноатлантичної угоди, де йдеться про обов’язок з боку всіх членів Альянсу надати воєнну допомогу союзникові у разі необхідності. Отже:

США — 56% респондентів за воєнну допомогу, 37% проти;

Канада — 53% за, 36% проти;

Великобританія — відповідно 49% і 37%;

Польща — 48% і 34%;

Іспанія — 48% і 47%;

Франція — 47% і 53%;

Італія — 40% і 51%;

Німеччина — 38% і 58%.

Назагал у середньому 48% опитаних у базових державах Альянсу заявили, що їхня країна повинна застосувати воєнну силу, якщо Росія вступить у серйозний воєнний конфлікт із сусідньою країною, яка входить у НАТО, тим часом як 42% виступили проти. Інакше кажучи, фактами є очевидний розкол у громадській думці базових держав НАТО й очевидна перевага у Німеччині тих, хто не хоче виконання офіційно взятих їхньою державою зобов’язань.

Хто ж ці сусіди Росії, яким реально може загрожувати вторгнення? Норвегію можна скинути з рахунку, бо з нею треба воювати за полярним колом (хоча, можливо, Кремль націлюється і на неї, бажаючи відібрати архіпелаг Шпіцберген?). Так само й зі США, адже Чукотка розташована близько до Аляски, але... Від Туреччини, Болгарії та Румунії Росію відокремлює Чорне море. Залишаються в числі сусідів з-поміж держав-членів НАТО, проти яких реально може бути спрямована російська агресія (якщо врахувати Калінінградський анклав), чотири країни: Литва, Латвія, Естонія та Польща.

Чи змінилася ситуація 2019 року, коли соціологи Pew Research Center провели аналогічне опитування вже не у восьми, а в 16 державах-членах НАТО? Так, змінилася. У деяких державах на краще, у деяких — на гірше. Якщо конкретно, то ситуація загалом така:

Нідерланди — 64% респондентів виступають за воєнну допомогу сусідам Росії, 32% — проти;

США — 60% за, 29% проти;

Канада — відповідно 56% і 38%;

Великобританія — 55% і 41%;

Литва — 51% і 34%;

Франція — 41% і 53%;

Іспанія — 41% і 56%;

Польща — 40% і 43%;

Чехія — 36% і 47%;

Німеччина — 34% і 60%;

Угорщина — 33% і 43%;

Словаччина — 32% і 55%;

Туреччина — 32% і 55%;

Греція — 25% і 63%;

Італія — 25% і 66%;

Болгарія — 12% і 69%.

Назагал у середньому 38% опитаних у 16 державах Альянсу заявили, що їхня країна повинна застосувати воєнну силу, якщо Росія вступить у серйозний воєнний конфлікт із сусідньою країною, яка входить у НАТО, тим часом як 50% виступили проти. Якщо ж вести мов про окремі держави, то зменшилося число готових захищати членів НАТО, які стали жертвою нападу Росії, у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та особливо — у Польщі.

Разом з тим 75% опитаних італійців, 72% іспанців, 65% греків, 63% німців, 57% словаків і французів (згадую лише ті нації, які самі не бажають воювати з росіянами) переконані, що США повинні надати воєнну допомогу, якщо Росія збройно нападе на сусідню країну-члена НАТО. Даних про Болгарію в цій таблиці немає, побоююся, там взагалі щось жахливе, якийсь карколомний показник любові до «братушок». Тим більше, що 28% болгар віддає перевагу тісним відносинам з Росією і лише 16% — зі США. У Словаччині тих і тих порівну, а половина опитаних хоче тісних відносин з обома державами; у Німеччині 25% — за тісну дружбу з Росією, 39% — зі США, 30% — з обома. Інакше кажучи, «мирні європейці» у своїй більшості вважають: американці повинні захищати нас, а ми посидимо скраєчку, бо нас не стосується пункт 5 Північноатлантичної угоди, яку колись підписала і наша держава...

Як на мене, маємо катастрофічний занепад як уміння мислити, так і поваги до правових та етичних норм (і тріумфальний успіх путінської пропаганди) на просторах більшості держав НАТО і ЄС. Особливо варто наголосити на позиції поляків: якщо 2015 року проти воєнної допомоги своїм сусідам-членам НАТО була треть поляків, то зараз уже понад 2/5; тільки 29% поляків віддає перевагу тісним відносинам зі США (12% — з Росією), тоді як 53% громадян третьої Речі Посполитої виступають за тісну дружбу одночасно зі США і РФ. А ще 30% поляків проти того, щоб США допомагали жертві російської агресії з числа членів НАТО (і, нагадаю, 43% проти допомоги такій жертві з боку самої Польщі). Тобто соціологічні дані засвідчують, що твердження про Польщу як про надійний оплот опору російській агресії перебільшені, а самі поляки (не всі, але переважна більшість — дві треті) не здатні винести уроки з досвіду історії й адекватно оцінити, хто їм реально загрожує. Ба більше: більшість литовців готова допомагати сусідам-полякам у разі агресії з боку РФ, а більшість поляків у такій же ситуації не готова допомогти литовцям чи естонцям, не бажаючи розуміти, що після окупації країн Балтії наступною ціллю російських танкістів, льотчиків і десантників стане саме третя Річ Посполита... І хіба 1939 року друга Річ Посполита не зазнала катастрофи, оскільки Франція (лише вона з польських союзників мала сильну сухопутну армію) уникла виконання закріплених угодами зобов’язань щодо наступу на гітлерівську Німеччину із заходу (де було обмаль сил Вермахту)? Тепер Польща прагне грати роль тодішньої Франції... І хіба личить французам повторювати свій 1939-й (як розривалися тоді прихильники миру з Гітлером, «навіщо воювати за Данциг»), геть забувши, що вслід за тим ішов 1940-й — рік катастрофічної поразки Франції? Згадаймо: головний розрахунок Гітлера тоді був не стільки на силу свого війська, скільки на небажання його противників воювати. У тому, що стосується політичних еліт Польщі, Франції, Бельгії, він не помилився, проте (з катастрофічними наслідками для себе) недооцінив рішучості всіх прошарків британців. І нині британці стали відчутно більш радикальними щодо Путіна порівняно з минулими роками.

Можуть сказати: тоді не існувало зброї масового знищення, якою лякає світ російський лідер. Ні, існувала: отруйні гази, запасів яких вистачило б для вбивства десятків тисяч людей. Але Гітлер знав про готовність західних союзників застосувати такі гази проти Німеччини, якщо та перша застосує їх, і це його зупинило. А Путін, як і Гітлер, розраховує, що перед ним складуть зброю ще до бою. «Воювати за Ригу чи Таллінн? Ні!» — ось чого він прагне домогтися від політиків і населення західних держав. І, як засвідчують дані проведеного Pew Research Center опитування, він наблизився до своєї мети.

Що далі?

Газета "День":
№30, (2020)


Сергій Грабовський,  https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/myrolyubna-yevropa


рейтинг: 26
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: