О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Збирач квазіімперії

 23-06-2020 21:08 

Схоже, Володимир Путін не полишив надії в тій чи іншій формі повернути Україну до своєї сфери впливу

Володимир Путін нарешті чітко повідомив, що збирається скористатися майбутнім «обнуленням президентських термінів», чим заспокоїв своїх соратників. У інтерв’ю телеканалу «Росія-1» він заявив: «Якщо цього не буде (можливості Путіну знову балотуватися в президенти — Б. С.), років через два, я знаю це з власного досвіду, вже замість нормальної ритмічної роботи на дуже багатьох рівнях влади почнеться нишпорення очима у пошуках можливих наступників. Працювати треба, а не наступників шукати». Однак при цьому обмовився: «Я для себе ще нічого не вирішив. Я не виключаю можливості, якщо це виникне в Конституції, — можливості балотуватися. Подивимось». Практично це означає, що 2024 року, в залежності від ситуації, яка складеться в країні, або сам Путін буде балотуватися вкотре у президенти, або поставить замість себе якогось зіцпрезидента, на кшталт Медведєва, без будь-яких істотних змін у верхніх ешелонах влади, які все одно залишаться під повним контролем Володимира Володимировича.

Про російських чиновників президент сказав таке: «Представники органів влади будь-якого рівня повинні розуміти, де вони живуть, вони повинні виходити з того, що сотні тисяч людей у нашій країні живуть дуже скромно. І для чиновників, які покликані служити людям, непристойно виставляти напоказ свій добробут». Ну, просто чудова сентенція. Хвалитися багатством недобре. А злодійство і корупція, завдяки яким нажито багатство — це нормально, цього соромитись не потрібно. Крали, крадемо і красти будемо! На тому стояла, стоїть і стоятиме земля руська! Тож красти можна як і раніше, ось тільки в розслідування Фонду боротьби з корупцією і світитися на всю країну небажано.

Але найцікавіша в інтерв’ю, ймовірно, ось ця сентенція: «При створенні Радянського Союзу в договорі було обумовлено право виходу, а оскільки не була прописана процедура, то виникає питання: якщо та чи інша республіка увійшла до складу Радянського Союзу, однак отримала у свій багаж величезну кількість російських земель, традиційно російських історичних територій, а потім раптом вирішила вийти зі складу цього Союзу, то хоча б тоді виходила з тим, з чим прийшла. І не тягла б за собою подарунки від російського народу. Адже нічого з цього не було прописано». Подібне твердження означає, що, оскільки всі 14 союзних республік, за винятком Росії, яка зі складу Союзу взагалі не виходила, вийшли зі складу СРСР незаконно, то цілком законним виявляється як їх повернення до складу Росії як правонаступниці Радянського Союзу, так і відчуження від них на користь колишньої метрополії тих чи інших територій будь-якими засобами: дипломатичними, економічними і навіть військовими. Отже, з точки зору Путіна, будь-яка війна Росії проти будь-якої з пострадянських держав є легітимною і не порушує міжнародного права. А збереження незалежності України, Грузії, країн Балтії та інших колишніх радянських республік цілком залежатиме від того, чи готові будуть країни НАТО, і перш за все США, захищати їх від зазіхань Росії теж всіма засобами, включаючи військові. Путін все ще марить про відродження радянської імперії.

Невипадково російський президент у інтерв’ю багато говорив про Україну. Коли кореспондент Павло Зарубін улесливо запитав: «Крим — це одна з ключових подій 20-річчя, за деякими мірками взагалі ключова. Але ось отримали Крим і практично втратили Україну. Сварка такого масштабу того коштувала?» Володимир Володимирович йому охоче роз’яснив: «По-перше, Крим завжди був нашим. Навіть з юридичної точки зору. По-друге, ми не отримали. Народ, який проживає в Криму, прийняв рішення возз’єднатися з Росією. А це найвищий ступінь прояву демократії — хочу нагадати всім зацікавленим спостерігачам. А якщо це так, то з цим потрібно просто погодитись? І ставитися до цього рішення з повагою. І нарешті, третє: ми ж не посварилися з Україною, у нас розійшлися погляди з тими, хто сьогодні перебуває при владі в Україні. Україна та український народ як був нашим братнім народом, так і залишиться на століття». Отже, договір Росії та України про дружбу, співпрацю і партнерство, ратифікований 1999 року, для Путіна від самого початку нічого не вартував. Слова ж про український народ як про братерський свідчать про те, що російський президент не полишив надії в тій чи іншій формі повернути Україну до своєї сфери впливу. І він справді вірить, що коли-небудь президент України, якщо не нинішній, то хто-небудь з наступних, приїде на уклін до Москви, як васал до свого сюзерена. Путін чекає від України повної капітуляції ще за свого життя.

Президент РФ дорікнув Володимиру Зеленському щодо слів про відповідальність СРСР за розв’язання Другої світової війни: «применшувати значення того, що зроблено українським народом у ході Великої Вітчизняної війни, а саме це і було зроблено чинним президентом країни, — це нанести серйозної моральної травми всім, хто береже героїчне минуле українського народу». Безсумнівно, президент Росії ототожнює український народ з радянським народом і вимагає того ж від свого українського колеги. Лояльність глав пострадянських держав перевіряється Путіним через їхню готовність прийняти російську (радянську) картину Другої світової війни. Ця картина стала в Росії настільки сакральною, що це часом призводить до трагікомічних курйозів. Патріарх Кирило разом з президентом 22 червня відвідав нещодавно відкритий у Підмосков’ї головний храм Міністерства оборони Росії, де спочатку на фресках було зображено Сталіна і Путіна. Закінчив свою промову там зовсім не по-християнськи: «Зі знаменним, скорботним, але водночас урочистим днем усіх вас сердечно вітаю». Погодьтеся, це доволі круто вітати народ з десятками мільйонів загиблих. А день нападу Німеччини на СРСР, який офіційно є днем пам’яті і скорботи, досить безглуздо вважати святковим. Ще Кирило, зовсім вже не по-патріаршому, закликав бійців і командирів нинішньої російської армії «тримати сухим порох у порохівницях». Що ж, патріарх РПЦ цілком до пари президенту Росії.


Борис СОКОЛОВ, професор, Москва,  https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/zbyrach-kvaziimperiyi


рейтинг: 12
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2020 Разработка: