О Проекте   Игры   Сам себе Политикантроп   Пикейные жилеты   Книги наших авторов     Регистрация | Вход


Українська мова. Команда Зеленського змінила риторику і взяла паузу

 16-10-2019 21:32 

За останній місяць риторика представників нової влади змінилася. Після перших заяв з боку керівника Офісу президента та його заступників про російськомовний телеканал і російськомовний інформаційний продукт, а також готовність до зменшення мовних квот зараз спостерігається якщо не певний відступ, то пауза. Тими словесними атаками суспільство пробували «на зуб». Що буде після паузи і скільки вона триватиме, невідомо. Таким є стиль нових політиків, які планують відбути весь термін і реформувати Україну.

Але як саме реформувати мовну політику, в «Зе-команді» поки що не знають, і запитання на цю тему не додають її чільним представникам комфорту, тому їхні відповіді розпливчаті. Можливо, вони щось готують, але не до кінця додумали. Цим можна пояснити максимальне розмивання слів-заяв і перших рішень з реорганізації міністерств і, зокрема, Мінкультури як єдиного центрального органу, відповідального за мовну політику в державі.

Тепер це вже Міністерство культури, молоді та спорту, яке створене чомусь шляхом реорганізації і перетворення на базі Міністерства інформаційної політики, а не двох міністерств, які ліквідовуються (Мінкульт і Мінмолодьспорт) і правонаступником майна, прав та обов’язків яких є новостворене міністерство. Дуже хитре формулювання.

Тому зрозумілою є увага зацікавленої громадськості до нового міністра Володимира Бородянського. В недавньому інтерв’ю ВВС він, до речі, обіцяє дати відповідь на питання, «хто такі українці», впродовж двох-чотирьох місяців. Можливо, пауза пояснюється тим, що в Зеленського хочуть трохи підретушувати, в тому числі й мовно, образ українця і виставити якийсь еталон мовної поведінки українця.

В цьому ж інтерв’ю новий міністр культури, молоді та спорту висловлюється однозначно про недавно ухвалений мовний закон: «Є закон, він прийнятий, ми повинні його виконувати». Але ці слова не заважають йому порушувати зазначений закон, як-от під час обговорення трансплантації органів або в трохи давнішому великому інтерв’ю російською мовою. Замість давньоримської правової аксіоми, успадкованої цивілізованим світом, «Закон твердий, але це закон» – аксіома від ЗеКоманди «Закон твердий, але м’який».

А те, що Володимир Бородянський зізнався, що став прихильником введення українських квот на радіо, й обережно висловлюється про російськомовний телеканал («я б не квапився»), не може слугувати індульгенцією.

Він проявляє себе не лише, як людина російської культури (поклик на теорію Гумільова), але й демонструє своє розуміння культури, її пріоритетів і завдань. В додаток до Інституту книги й Українського культурного фонду він хоче створити нові агентства «спорту високих досягнень», «масового спорту» й «гуманітарної інфраструктури». Стратегічними завданнями культурної політики він вважає: 1) збільшення кількості людей, включених у життя суспільства; 2) здатність людини критично мислити; 3) усвідомлення себе українцями («теж важливе завдання»).

То й не дивно, що серед напрямків діяльності очолюваного ним міністерства немає не лише політики національної пам’яті, як про це написав у фейсбуці Володимир В’ятрович, але й мовної політики.


Для повнішої картини додамо інформацію про зменшення фінансування українського книговидання і книгопоширення в проєкті державного бюджету на 2020 рік майже удвічі та плани зменшити вкладення у виробництво українських фільмів.


Ще один урядовець, віцепрем’єр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров днями презентував «державу в смартфоні». Якщо судити з мови публічного виступу, то логічно мало б ітися про «Росію в смартфоні». Щоправда, він «офіційно» заявив: «Це мій останній виступ російською мовою». Будемо слідкувати, нагадувати і, за потреби, домагатися застосування закону.


Позиція президента та його оточення

Позиція Володимира Зеленського, яку він висловив у програмі «100 днів президента України», відповідаючи на запитання про перегляд мовного закону, невизначена («Дуже складне питання. Яке б не було рішення, воно буде бити по президенту і парламенту дуже сильно»), зі зсувом на захист прав національних меншин.

Як цинічну можна розцінити відповідь чиновників Офісу президента Святославові Літинському на його вимогу надати український переклад російськомовного виступу Володимира Зеленського: «…національним законодавством не передбачено обов’язкове здійснення перекладу виступу чи промов глави держави на заходах, які прямо не пов’язані з реалізацією ним повноважень президента України».

Не знаю, чи це така гра, але заява дружини президента Олени Зеленської, яка під час відвідання Метрополітен-музею у Нью-Йорку сказала про створення проєкту україномовних аудіогідів у найбільших музеях світу, де «українці зможуть слухати екскурсії рідною мовою», заслуговує на підтримку. І немає великого значення, що цей проект не зовсім новий – він існує понад рік.


Уповноважений із захисту української мови

За інформацією Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в конкурсі на посаду уповноваженого із захисту державної мови переміг співавтор закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», народний депутат VIII скликання Тарас Кремінь. Проте уряд ще не розглядав цього питання.


Тарас МАРУСИК,  https://www.radiosvoboda.org/a/30192034.html


рейтинг: 29
голосование окончено


<<Вернуться в раздел

Добавить комментарий
Ваше имя:  
Редакция категорически не согласна с мнениями журналистов, помещенными на сайте, и морально готова свалить ответственность на кого угодно.
Главный редактор Эммануил Отнюдь
 
 
Использование материалов разрешается только при условии ссылки
(для интернет-изданий - гиперссылки) на Politican.com.ua

© Politikan.com.ua 2008-2019 Разработка: